Значні правочини: найбільш актуальні питання

Чи не найбільше ажіотажу з усіх нововведень Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII (далі – Закон про ТОВ) викликало введення поняття значного правочину, зокрема питання обов’язковості надання згоди загальними зборами учасників товариства (далі – ЗЗ) на вчинення правочину, якщо сума операцій за ним перевищує 50 відсотків вартості чистих активів ТОВ за попередній квартал (ч. 2 ст. 44 Закону про ТОВ).

Чимало товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю щоденно стикаються з низкою питань у зв’язку з цією нормою, офіційних відповідей на які наразі немає. Пропонуємо розглянути деякі з них та запропонувати можливі варіанти вирішення.

• Як бути з чинними договорами, укладеними раніше, до вступу закону в силу? Яким чином здійснюється пролонгація чинного договору, підписання інших додаткових угод?

Тут діє основне правило: закон зворотної дії не має. Тобто усі операції, які проводяться за договорами/додатками/додатковими угодами, які були укладені до моменту вступу в силу Закону про ТОВ (до 17.06.2018 р.), не потребують рішення про надання згоди на їх вчинення. А ось всі додатки/додаткові угоди/договори, укладені/пролонговані після вступу в силу закону, за логікою ч. 2 ст. 44 Закону про ТОВ, повинні бути погоджені відповідним рішенням ЗЗ.

• Як укладати договори з невідомою заздалегідь сумою?

Пропонуємо зазначити у договорі, або у додатку до договору суму (якщо відразу відома вартість послуги/роботи хоча б за одним додатком), і виходити з неї при визначенні необхідності оформляти рішення про надання згоди на вчинення правочину: якщо сума не перевищує 50% вартості чистих активів на той конкретний момент, – не оформляти рішення до моменту перевищення суми по договору (наприклад, у наступних додатках/рахунках/актах).

Слід мати на увазі: сума по договору рахується не за кожну окрему операцію, а сумарно за всіма операціями за одним договором.

Також, рекомендуємо в самому договорі вказати, що у разі якщо фактична сума всіх операцій за договором досягне загальної суми договору і перевищить її, сторони залишають за собою право збільшити суму договору до необхідного розміру, і вже після цього слід буде знову порівняти нову суму договору із вартістю чистих активів.

Окрім цього, зверніть увагу, що відповідно до ч. 4 ст. 44 закону Про ТОВ, якщо замість кількох правочинів товариство могло вчинити один значний правочин, то кожен із таких правочинів буде вважатися значним.

• Активи в мінусі: на які договори слід отримувати згоду загальних зборів у такому разі?

У разі якщо чисті активи в мінусі рекомендуємо оформляти рішення про надання згоди на вчинення правочину кожного разу, коли укладаються будь-які договори, в тому числі ті, сума за якими заздалегідь не відома.

• Чи втрачає сенс Генеральна довіреність, видана материнською компанією директору дочірнього підприємства? Чи можна за допомогою довіреності спростити процедуру погодження значних правочинів?

Генеральна довіреність, на наше переконання, не втрачає сенс, якщо прописати в ній, що довірена особа має повноваження надавати згоду на вчинення значних правочинів від імені ЗЗ. Це дозволить зекономити час та пришвидшити процедуру надання згоди на укладення правочинів.

• Хто може визнати правочин недійсним та які наслідки це спричинить?

Слід звернути увагу на декілька наслідків:

1. Визнання правочину недійсним судом.

Правочин, вчинений без відповідних повноважень, може бути визнано недійсним судом відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України, у випадку, якщо будь-яка заінтересована особа заперечує його дійсність.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 216 ЦК України юридичних наслідків недійсний правочин не створює крім тих, які пов’язані з його недійсністю, і у разі визнання судом правочину недійсним сторони повертають одна одній все, що одержали за цим правочином, або ж відшкодовують вартість всього одержаного.

2. Невизнання податковими та іншими контролюючими органами договору.

Зі змісту статті 44 закону про ТОВ випливає, що правочин, вчинений з порушенням порядку, встановленого для його вчинення (без згоди ЗЗ), якщо його в подальшому не було схвалено, і якщо не було здійснено дій для його виконання, не створює юридичних наслідків для юридичної особи.

Особливо відчутним є ризик для правочинів, які передбачають витрати для юридичної особи, наприклад, договори купівлі-продажу, де юридична особа виступає покупцем, оскільки податкові органи, при здійсненні перевірки, можуть не визнати витрати за таким непогодженим правочином. На сьогодні такі випадки уже траплялися на практиці.

3. Відповідальність Директора чи іншої уповноваженої особи.

Негативні наслідки можуть стосуватися не лише юридичної особи, але і Директора/ іншої уповноваженої на підписання такого договору особи, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 44 закону Про ТОВ, у разі порушення порядку погодження значних правочинів, посадові особи ТОВ будуть солідарно відповідати за збитки, заподіяні товариству.

Таким чином, можемо констатувати, що на даний момент Закон Про ТОВ в дечому ускладнив «життя» українським ТОВ, а не спростив його. Сподіваємось, що незабаром прогалини буде виправлено як шляхом внесення змін до самого Закону Про ТОВ, так і шляхом видання офіційних роз’яснень компетентними державними органами.