29 липня 2020 р. · 4 min read
Чи не найбільше ажіотажу з усіх нововведень Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII (далі – Закон про ТОВ) викликало введення поняття значного правочину, зокрема питання обов’язковості надання згоди загальними зборами учасників товариства (далі – ЗЗ) на вчинення правочину, якщо сума операцій за ним перевищує 50 відсотків вартості чистих активів ТОВ за попередній квартал (ч. 2 ст. 44 Закону про ТОВ).
Чимало товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю щоденно стикаються з низкою питань у зв’язку з цією нормою, офіційних відповідей на які наразі немає. Пропонуємо розглянути деякі з них та запропонувати можливі варіанти вирішення.
- Як бути з чинними договорами, укладеними раніше, до вступу закону в силу? Яким чином здійснюється пролонгація чинного договору, підписання інших додаткових угод?
- Як укладати договори з невідомою заздалегідь сумою?
Слід мати на увазі: сума по договору рахується не за кожну окрему операцію, а сумарно за всіма операціями за одним договором.
Також, рекомендуємо в самому договорі вказати, що у разі якщо фактична сума всіх операцій за договором досягне загальної суми договору і перевищить її, сторони залишають за собою право збільшити суму договору до необхідного розміру, і вже після цього слід буде знову порівняти нову суму договору із вартістю чистих активів.
Окрім цього, зверніть увагу, що відповідно до ч. 4 ст. 44 закону Про ТОВ, якщо замість кількох правочинів товариство могло вчинити один значний правочин, то кожен із таких правочинів буде вважатися значним.
- Активи в мінусі: на які договори слід отримувати згоду загальних зборів у такому разі?
- Чи втрачає сенс Генеральна довіреність, видана материнською компанією директору дочірнього підприємства? Чи можна за допомогою довіреності спростити процедуру погодження значних правочинів?
- Хто може визнати правочин недійсним та які наслідки це спричинить?
- Визнання правочину недійсним судом.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 216 ЦК України юридичних наслідків недійсний правочин не створює крім тих, які пов’язані з його недійсністю, і у разі визнання судом правочину недійсним сторони повертають одна одній все, що одержали за цим правочином, або ж відшкодовують вартість всього одержаного.
- Невизнання податковими та іншими контролюючими органами договору.
Особливо відчутним є ризик для правочинів, які передбачають витрати для юридичної особи, наприклад, договори купівлі-продажу, де юридична особа виступає покупцем, оскільки податкові органи, при здійсненні перевірки, можуть не визнати витрати за таким непогодженим правочином. На сьогодні такі випадки уже траплялися на практиці.
- Відповідальність Директора чи іншої уповноваженої особи.
Таким чином, можемо констатувати, що на даний момент Закон Про ТОВ в дечому ускладнив «життя» українським ТОВ, а не спростив його. Сподіваємось, що незабаром прогалини буде виправлено як шляхом внесення змін до самого Закону Про ТОВ, так і шляхом видання офіційних роз’яснень компетентними державними органами.



